Дослідження посмертної динаміки активності клітин-продуцентів інтерлейкіну (IL-1β) як маркерів використання гістохімічних експрес-методів при судово-медичній експертизі трупів.

Анотація

Для визначення можливостей та умов біохімічної активності у шкірі та м’язах як маркера зажиттєвих та посмертних травм при проведенні експериментальних якісних макрогістохімічних експрес-реакцій виникла необхідність використання контрольного лабораторного методу. Для цього було використанно порівняння наявності та кількості імунних клітин, що здатні експресувати рецептори до IL-1β (клітин-продуцентів інтерлейкіну)при зажиттєвих та посмертних ушкодженнях в залеженості від температурного режиму у різні проміжкі часу. Експериментальні дослідження проведені на щурах лінії Wistar. Травматичні зміни викликали дозованими ударами у стегно наркотизованих щурів із використанням спеціального пристрою, ішемічні – перев`язуванням судин. Імунні клітини диференціювали за допомогою моноклональних антитіл до клітин-продуцентів IL-1β фірми «Serotec». Була проведена оцінка імуногістохімічних ознак при зажиттєвій та постмортальній тупій травмі від момента травматизації з експозицією зразків м’яких тканин 30 хв, 1 год, 2 год, 4 год та 6 год при температурних режимах +18ºC, +37ºC, -10ºC. Проведений аналіз показників відносного об’єму IL-1β, як у дермі, так і у м’язі дозволило встановити статистично значимі порівняльні показники (р<0,001) між посмертними та зажиттєвими ушкодженнях м’яких тканин у ранньому постмортальному періоді. Наявність стабільної імуногістохімічної картини при низьких температурах та зберігання популяції клітин-продуцентів IL-1β в зонах ушкодження при кімнатній температурі свідчить про можливість використання імуногістохімічних експрес-методів у судово-медичній експертизі трупів при встановленні прижиттєвого або посмертного характеру ушкоджень через достатньо великий проміжок часу з моменту настання смерті.