Деякі питання історії становлення та перспективи розвитку теоретичної та клінічної медицини
DOI:
https://doi.org/10.26641/1997-9665.2024.3.181-185Ключові слова:
пренатальна діагностика, фетальна хірургія, плід, історія, медицина.Анотація
Протягом останніх десятиліть спостерігається значний прорив у вивченні ембріонального та фетального періодів розвитку людини. Це досягнення стало можливим завдяки впровадженню новітніх технологій, таких як ультразвукові сканери, комп’ютерні томографи та методи генетичного аналізу. Розширені можливості біохімічного та цитогенетичного аналізу дозволяють більш детально дослідити розвиток плоду, виявити відхилення у формуванні органів та вчасно реагувати на можливі патології, що відкриває нові горизонти для фетальної хірургії та перинатальної медицини. Завдяки технологіям пренатальної діагностики, плід нині розглядається як окремий пацієнт, що потребує особливого догляду та втручання при виявленні патологій. Наприклад, ультразвукова діагностика на ранніх стадіях вагітності дає змогу виявити структурні вади, такі як дефекти серця, а також інші відхилення, що виникають у критичні періоди розвитку. Сучасні методи, зокрема біохімічні та молекулярні скринінги, дозволяють визначити потенційні ризики для здоров’я плоду, такі як генетичні мутації або хромосомні аномалії. Критичні періоди розвитку плоду, такі як органогенез, є ключовими для формування основних систем організму. У цей час можливі найсерйозніші відхилення, які можуть призвести до уроджених вад розвитку. Кожна система органів має свої критичні періоди розвитку, і порушення в цей час можуть мати незворотні наслідки. За оцінками, уроджені вади розвитку стабільно становлять 3-4 випадки на 1000 пологів і є причиною перинатальних втрат у 20-25% випадків. Це підкреслює важливість ранньої діагностики та своєчасного втручання. Фетальна хірургія відкриває нові можливості для лікування уроджених аномалій ще до народження. Це включає такі процедури, як корекція спинномозкових або діафрагмових гриж. Раннє втручання дозволяє покращити прогноз для плоду та знизити ризики для матері. Таким чином, розвиток сучасних технологій значно підвищив можливості пренатальної діагностики та терапії, що відкриває нові перспективи в управлінні вагітністю та догляді за плодом.
Посилання
Tubbs RS. Anatomy learnt by dissecting is the one rock upon which all sound medicine and surgery rest. Clin Anat. 2024;37(6):603-604. DOI: 10.1002/ca.24212
Ghosh SK. Cadaveric dissection as an educational tool for anatomical sciences in the 21st century. Anat Sci Educ. 2017;10(3):286-299. DOI: 10.1002/ase.1649
Marom A. The birth, death, and renaissance (?) of dissection: A critique of anatomy teaching with - or without - the human body. Acad Med. 2020;95(7):999-1005. DOI: 10.1097/acm.0000000000003090
Noble CA, Biesemier AP, McClees SF, Alhussain AM, Helms SE, Brodell RT. The history of the microscope reflects advances in science and medicine. Semin Diagn Pathol. 2024. DOI: 10.1053/j.semdp.2024.01.002
Zampieri F, ElMaghawry M, Zanatta A, Thiene G. Andreas Vesalius: Celebrating 500 years of dissecting nature. Glob Cardiol Sci Pract. 2015;2015(5):66. DOI: 10.5339/gcsp.2015.66
Ribatti D. William Harvey and the discovery of the circulation of the blood. J Angiogenes Res. 2009;1:3. DOI: 10.1186/2040-2384-1-3
Gamaliya VM. [Educational and pedagogical activities of M.I. Pirogov in Ukraine (for the 200th anniversary of his birth)]. Science and Science of Science. 2010;2:127-128. Ukrainian
Mavrogenis AF, Markatos K, Saranteas T, Ignatiadis I, Spyridonos S, Bumbasirevic M, et al. The history of microsurgery. Eur J Orthop Surg Traumatol. 2019;29(2):247-254. DOI: 10.1007/s00590-019-02378-7
Shirbache K, Nematian H, Nabian MH. Regenerative medicine owes to microsurgery. Lab Anim Res. 2023;39(1):6. DOI: 10.1186/s42826-023-00158-3
Bezinover D, Saner F. Organ transplantation in the modern era. BMC Anesthesiol. 2019;19(1):32. DOI: 10.1186/s12871-019-0704-z
Kupiec-Weglinski JW. Grand Challenges in Organ Transplantation. Front Transplant. 2022;1:897679. DOI: 10.3389/frtra.2022.897679
Pilch NA, Bowman LJ, Taber DJ. Immunosuppression trends in solid organ transplantation: The future of individualization, monitoring, and management. Pharmacotherapy. 2021;41(1):119-131. DOI: 10.1002/phar.2481
Krezdorn N, Tasigiorgos S, Wo L, Turk M, Lopdrup R, Kiwanuka H, et al. Tissue conservation for transplantation. Innov Surg Sci. 2017;2(4):171-187. DOI: 10.1515/iss-2017-0010
Lepoittevin M, Giraud S, Kerforne T, Barrou B, Badet L, Bucur P, et al. Preservation of organs to be transplanted: An essential step in the transplant process. Int J Mol Sci. 2022;23(9):4989. DOI: 10.3390/ijms23094989
Jasirwan COM, Muradi A, Antarianto RD. Bio-artificial liver support system: A prospective future therapy. Livers. 2023;3(1):65-75. DOI: 10.3390/livers3010006
Shanmugam DK, Anitha SC, Souresh V, Madhavan Y, Sampath S, Catakapatri Venugopal D, et al. Current advancements in the development of bionic organs using regenerative medicine and 3D tissue engineering. Materials Technology. 2023;38(1):2242732. DOI: 10.1080/10667857.2023.2242732
Lemke T. Conceptualising suspended life: From latency to liminality. Theory Cult Soc. 2023;40(6):69-86. DOI: 10.1177/02632764221113737
Mukhtar SF, Asari MA, Kasim F, Mohd Ismail ZI, Hadie SNH, Mohd Yusof NA, et al. Relevancy of embryology in modern medical curriculum. Educ Med J. 2023;15(4):133-137. DOI: 10.21315/eimj2023.15.4.10
Ujházy E, Mach M, Navarová J, Brucknerová I, Dubovický M. Teratology - past, present and future. Interdiscip Toxicol. 2012;5(4):163-168. DOI: 10.2478/v10102-012-0027-0
Flake AW, Crombleholme TM, Johnson MP, Adzick NS. Fetal surgery for life-threatening anomalies: evolution and state of the art. Clin Perinatol. 2020;47(4):761-777.
Deprest J, Flake A, Gratacos E, Ville Y, Hecher K, Nicolaides K. The evolution of fetal surgery. Prenat Diagn. 2020;40(6):748-759.
Maldonado-Estrada JG, Arango A, Carreno G, Cano G. Embryonic development and critical phases in organogenesis: implications for fetal surgery. J Fetal Med. 2019;6(2):67-75.
Lee H, Hirose S, Bratton B, Farmer DL. Fetal surgery: the window for intervention in congenital anomalies. Am J Obstet Gynecol. 2021;224(4):342-350.
Moldenhauer JS, Woodworth P. Fetal intervention: surgical management during the critical stages of development. Semin Perinatol. 2019;43(2):87-95.
Ruiz-Cordero R, Hibbard JU. Prenatal diagnosis and fetal surgery: understanding the critical windows of vulnerability. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2020;65:52-63.
Saunders K, Belfort M, Olutoye O. Fetal intervention and the timing of congenital defect correction. Fetal Diagn Ther. 2020;47(1):5-15.
Aman M, Sporer ME, Gstoettner C, Prahm C, Hofer C, Mayr W, et al. Bionic hand as artificial organ: Current status and future perspectives. Artif Organs. 2019;43(2):109-118. DOI: 10.1111/aor.13422
Salminger S, Mayer JA, Sturma A, Riedl O, Bergmeister KD, Aszmann OC. Exoprothetischer Ersatz bei Amputationen der oberen Extremität [Exoprosthetic replacement for upper extremity amputations]. Z Orthop Unfall. 2016;154(04):411-424. German. DOI: 10.1055/s-0042-108910
Zamorskii II, Khmara TV, Yuzko TA, Khodan АG. [Current tasks, moral and ethical problems of perinatal medicine]. Clinical Anatomy and Operative Surgery. 2023;22(1):70-75. Ukrainian. DOI: 10.24061/1727-0847.22.1.2023.10
Semenyak AV. [Possibilities of prevention of abnormalities of fetal development]. In: [Proceedings of the scientific and practical conference with international participation Perinatal medicine in Ukraine: problems, achievements, priorities; 2019 Feb 21-22]. Chernivtsi: Medical University; 2019. p. 124-126. Ukrainian
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
Автори, направляючи рукопис до редакції журналу «Morphologia», погоджуються з тим, що редакції передаються права на захист і використання рукопису (переданого до редакції матеріалу, в тому числі таких об'єктів, що охороняються авторським правом, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці і т.п.), в тому числі на відтворення в пресі і в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорту та імпорту примірників журналу зі статтею Авторів з метою поширення, доведення до загального відома. Зазначені вище права Автори передають Редакції без обмеження терміну їх дії і на території всіх країн світу без обмеження.
Автори гарантують, що вони мають виняткові права на використання матеріалів, переданих до редакції. Редактори не несуть відповідальності перед третіми особами за порушення гарантії, надані авторами. Розглянуті права передаються до редакції з моменту підписання поточної публікації для публікації. Відтворення матеріалів, опублікованих в журналі іншими особами та юридичними особами, можливе лише за згодою редакції, з обов'язковим зазначенням повної бібліографічного посилання первинної публікації. Автори залишають за собою право використовувати опублікований матеріал, його фрагменти і частини для навчальних матеріалів, усні презентації, підготовку дисертації дисертації з обов'язковою бібліографічною посиланням на оригінальну роботу. Електронна копія опублікованій статті, що завантажується з офіційного веб-сайту журналу в форматі .pdf, може бути розміщена авторами на офіційному веб-сайті їх установ, будь-яких інших офіційних ресурсах з відкритим доступом.