Проблема розвитку та поширення ендемічних мікозів у сучасних умовах. Випадок з практики: аспергільоз верхньощелепної пазухи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2024.3.50-54

Ключові слова:

мікоз, міцетома, синусит, аспергільоз, плісняві гриби.

Анотація

Актуальність. Ендемічні мікози є важливою причиною захворюваності та смертності у імуноскомпроментованих осіб, але залишаються не до кінця розв’язаними питання профілактики, діагностики та терапії, коли високою є вірогідність розвитку атипових форм даного патологічного стану. Локальні форми мікозів інколи можуть імітувати іншу патологію, тому для верифікації діагнозу важливо проводити патогістологічне дослідження із застосуванням специфічних барвників. Метою роботи є підкреслення актуальності розвитку та ризику зростання кількості випадків ендемічних мікозів у сучасних умовах, огляд клінічного випадку аспергільозу верхньощелепної пазухи з порівняльним аналізом результатів проведеного дослідження з даними світової літератури. Методи. У роботі досліджено післяопераційний матеріал хворої з діагнозом «Хронічний правобічний верхньощелепний синусит з вираженим больовим синдромом. Міцетома справа». Отримані зрізи утворення фарбували гематоксиліном та еозином за стандартною методикою, а також з використанням Шифф-йодної кислоти (PAS-реакція) з метою ідентифікації патогенного фактора. Результати. Хвору мала скарги на дискомфорт, біль та періодичний набряк у ділянці правої верхньощелепної пазухи у сполученні зі слизово-гнійними виділеннями з носової порожнини та утрудненим носовим диханням упродовж півтора року. В анамнезі ‒ коливання рівня глюкози крові. Під час комп’ютерної томографії у правій верхньощелепній пазусі визначалося округле щільне утворення з чіткими контурами, діаметром до 1,5 см. У ході операції видалено щільне утворення жовто-коричневого кольору, округлої форми, розмірами 1,7х1,5х1 см. За результатами патогістологічного дослідження серед тканинних елементів видаленого утворення були виявлені різні форми росту гриба Aspergillus. Висновки. Порожнини організму людини є субстратом для розвитку інвазивних форм мікозів, які потребують раннього застосування сучасних діагностичних методів з метою верифікації діагнозу. Остаточна діагностика залежить від виявлення грибів у мазках аспірату або біопсійному матеріалі. Для диференціювання різновиду грибкового збудника краще застосовувати індійські чорнила або Шифф-йодну кислоту (PAS-реакцію). Можливо допустити, що глобальні кліматичні зміни, які очікуються у майбутньому, призведуть до збільшення обсіменіння макроорганізму грибковою флорою.

Посилання

Malcolm TR, Chin-Hong PV. Endemic mycoses in immunocompromised hosts. Curr Infect Dis Rep. 2013;15(6):536-543. DOI: 10.1007/s11908-013-0387-4

Paulussen C, Hallsworth JE, Álvarez‐Pérez S, Nierman WC, Hamill PG, Blain D, Rediers H, Lievens B. Ecology of aspergillosis: insights into the pathogenic potency of Aspergillus fumigatus and some other Aspergillus species. Microb Biotechnol. 2017;10(2):296-322. DOI: 10.1111/1751-7915.12367

Al-Dousary SH. Allergic fungal sinusitis: radiological and microbiological features of 59 cases. Ann Saudi Med. 2008;28(1):17-21. DOI: 10.5144/0256-4947.2008.17

Chen CY, Sheng WH, Cheng A, Chen YC, Tsay W, Tang JL, Huang SY, Chang SC, Tien HF. Invasive fungal sinusitis in patients with hematological malignancy: 15 years experience in a single university hospital in Taiwan. BMC Infect Dis. 2011;11:250. DOI: 10.1186/1471-2334-11-250

Panjabi C, Shahcorresponding A. Allergic Aspergillus sinusitis and its association with allergic bronchopulmonary aspergillosis. Asia Pac Allergy. 2011;1(3):130-137. DOI: 10.5415/apallergy.2011.1.3.130

Shetty S, Chandrashekar S, Aggarwal N. A Study on the Prevalence and Clinical Features of Fungal Sinusitis in Chronic Rhinosinusitis. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2020;72(1):117–122. DOI: 10.1007/s12070-019-01769-w

Shyrobokov VP, Klymniuk SI, Poniatovskyi VA, Bobyr VV, Vynohrad NO, Voitsekhovskyi VH, Halkin OY, Danyleichenko VV, Dziublyk IV, Dyment HS, Yevtushenko ОІ, Zadorozhna VІ, Koval HM, Kovalchuk VP, Korniichuk ОP, Kremenchutskyi HМ, Kurchenko АІ, Loban HА, Minukhin VV, Palii HK, Rudenko АV, Salamatin RV, Filimonova NI, Yankovskyi DS, authors. Medychna mikrobiolohiia, virusolohiia ta imunolohiia [Medical microbiology, virology and immunology]. Vinnytsia: Nova Knyha; 2011. 952 p. Ukrainian.

Peral-Cagigal B, Redondo-González L-M, Verrier-Hernández A. Invasive maxillary sinus aspergillosis: A case report successfully treated with voriconazole and surgical debridement. J Clin Exp Dent. 2014;6(4):448–451. DOI: 10.4103/0970-9371.101171

Schubert MS. Allergic fungal sinusitis: pathophysiology, diagnosis and management. Medical Mycology. 2009;47(1):324–330. DOI: 10.1080/13693780802314809

Sharma D, Mahajan N, Rao S, Khurana N, Jain S. Invasive maxillary aspergillosis masquerading as malignancy in two cases: Utility of cytology as a rapid diagnostic tool. J Cytol. 2012;29(3):194–196. DOI: 10.4103/0970-9371.101171

Soontrapa P, Larbcharoensub N, Luxameechanporn T, Cheewaruangroj W, Prakunhungsit S, Sathapatayavong B, Chongtrakool P, Leopairut J. Fungal rhinosinusitis: a retrospective analysis of clinicopathological features and treatment outcomes at Ramathibodi hospital. Southeast Asian J Trop Med Public Health. 2010;41(2):442–449. PMID: 20578529

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-30

Номер

Розділ

Статті