Вивчення цитотоксичності та аналіз клітиних реакцій на імплантацію поліуретансечовин з іфосфамідом

Анотація

Актуальність. Потреба суспільства в сучасних імплантатах і виробах тканинної інженерії неухильно зростає у зв'язку зі збільшенням кількості оперативних втручань, викликаних різноманітними захворюваннями, травмами та віковими змінами. Широкого застосування в медичній практиці набуває все більша кількість матеріалів на основі синтетичних полімерів, що призначені для імплантації в тканини живого організму. Метою даної роботи було вивчення цитотоксичності та аналіз клітинних реакцій на імплантацію поліуретансечовин з іммобілізованим іфосфамідом, синтезованих з використанням як подовжувачів макроланцюга 4,4’-діамінодифенилметану та 3,6-діоксиоктан-1,8-діаміну методом тканинної культури фібробластів та за допомогою імплантаційного тесту. Результати. Методом тканинної культури клітин фібробластів показано, що динаміка і характер росту клітинних елементів при культивуванні в дослідних флаконах з композиційними матеріалами на основі поліуретансечовин, в тому числі з іфосфамідом, суттєво не відрізнялися від контрольних культур, що дозволяє зробити висновок про відсутність цитоксичного впливу екстрактів з досліджуваних матеріалів на клітини, що культивувались. Встановлено, що імплантація дослідних зразків поліуретансечовин в організм експериментальних тварин приводила до розвитку клітинних реакцій типових для асептичного запалення, без ознак гострих запальних та інших реактивних процесів. Проведені гістологічні дослідження показали, що досліджені зразки є біосумісними з тканинами експериментальних тварин. Імплантація полімерних зразків з іфосфамідом призводила до розвитку інтенсивних клітинних реакцій в зоні розміщення імплантатів. Вміст іфосфаміду в полімерній матриці, ймовірно, впливав на проліферацію клітинних елементів в зоні розміщення імплантату, в результаті чого відбувалося інгібування регенераторних процесів на ранніх термінах дослідження. Висновок. За результатами проведених досліджень показано, що розроблені композиційні матеріали на основі поліуретансечовин з іфосфамідом не мають вираженої цитотоксичної дії, є біосумісними та перспективними матеріалами для використання в медичній практиці при протипухлинній терапії.