Особливості топографії пришийкової ділянки постійних зубів

Автор(и)

  • D.V. Yakymovych Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0003-0334-0329
  • O.V. Dudok Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-9513-3460
  • I.V. Chelpanova Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-5215-814X
  • Z.Z. Masna Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0003-2057-7061

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2023.4.74-78

Ключові слова:

пришийкова ділянка, емаль, цемент, дентин.

Анотація

Пришийкова ділянка є зоною підвищеного ризику розвитку патологічних процесів твердих тканин зубів, що мають різну етіологію та клінічні прояви. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей співвідношення твердих тканин зуба у пришийковій ділянці. Методи. Об’єктом дослідження стали 10 зубів та 40 поздовжніх шліфів постійних зубів верхньої та нижньої щелеп із фондів кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією та кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ ім. Данила Галицького. Поздовжні шліфи постійних зубів вивчали при допомозі мікроскопа UlabXSP –137TLED (Китай) та фотографували камерою XCAM-1080 P (Китай). Поверхню зубів у пришийковій ділянці вивчали при допомозі скануючого електронного мікроскопа JEOL-220A. Результати. При вивченні особливостей топографії твердих тканин зубів у пришийковій ділянці виявлено два варіанти їх співвідношення: змикання емалі з цементом та відсутність контакту між ними. У випадку відсутності контакту між емаллю та цементом в ділянці шийки зуба на різних його поверхнях часто візуалізуються зони оголеного дентину шириною до 1 мм. При наявності контакту емалі з цементом можна диференціювати різні його варіанти: у стик; з перекриттям емалі цементом; з перекриттям цементу емаллю. При контакті емалі з цементом у стик можливе поступове рівномірне стоншення їх шарів, як і у випадку наявності зони відкритого дентину, або збереження їх товщини. При збереженні товщини шарів емалі та цементу при їх з’єднанні у "стик" можна говорити за умови, що площина їх контакту займає перпендикулярне положення по відношенню до поверхні дентину. Зменшення величини кута між площиною емалево-цементного з’єднання та поверхнею дентину в сторону емалі спостерігаємо при перекритті емалі цементом, а в сторону цементу – при перекритті його емаллю. Підсумок. За результатами вивчення поверхні пришийкової ділянки зубів виявлено два варіанти співвідношення в цій ділянці твердих тканин зуба: з наявністю контакту емалі з цементом та з відсутністю такого контакту та наявністю зон відкритого дентину. Дослідження вертикальних шліфів зубів дозволило диференціювати варіанти контакту емалі з цементом: у стик, з перекриттям емалі цементом та з перекриттям цементу емаллю.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-15

Номер

Розділ

Статті