Імуногістохімічна характеристика гіперплазії ендометрія в порівнянні з сектреторним ендометрієм

Анотація

Актуальність. Гіперплазія ендометрія (ГЕ) є патологічним збільшенням кількості клітин ендометріального епітелія, що, у випадку атипової проліферації, вважається передраковим станом та веде до розвитку карциноми ендометрія. Значну роль в диференційній діагностиці ГЕ без/з атипією та карцином відіграє метод імуногістохімічного забарвлення. Мета. Метою цієї роботи є порівняльна характеристика експресії імуногістохімічних маркерів у трьох типах ендометрія: гіперплазія ендометрія без атипії, гіперплазія ендометрія з атипією та секреторний ендометрій, задля визначення найбільш інформативних маркерів, які можуть служити діагностичними доповненнями та прогностичними показниками для переходу від гіперплазії ендометрія до карциноми. Методи. Дослідження було виконано на біопсійному матеріалі ендометрія у 23 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами шляхом кюретажу, в яких була діагнастована ГЕ без/з атипією, 7 жінок склали контрольну групу з секреторними змінами ендометрія. Було проведено порівняння експресії рецепторів до прогестерону (PR) і естрогену (ER), а також маркерів p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cyclіn D1, BAX, b-catenin, E-cadherin та Caspase 3 з метою визначення найбільш інформативних маркерів, які можуть служити діагностичними доповненнями та прогностичними показниками для переходу від ГЕ до карциноми. Результати. Отримані результати свідчать про відмінність у рівнях експресії імуногістохімічних маркерів у різних типах ендометрію. Дані результати важливі для подальшого дослідження механізмів розвитку гіперплазії ендометрію та можуть вказувати на потенційні терапевтичні цілі для вибору стратегії лікування різних типів гіперплазії. Висновки. Різницю між групою гіперплазії без атипії та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистому компоненті продемонстрували маркери ER, PgR, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, Caspasa-3 (всі р<0,05); а в стромальному компоненті - ER, PgR, b-catenin (всі р<0,05), що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних маркерів. Різницю між групою гіперплазії з атипією та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистому компоненті продемонстрували маркери ER, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, eNOS (всі р<0,05); а в стромальному компоненті - ER, b-catenin та eNOS (всі р<0,05), що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних маркерів. Різницю між групою гіперплазії без атипії та групою гіперплазії з атипією в залозистому компоненті продемонстрували маркери PgR, Ki-67, Caspasa-3 eNOS (всі р<0,05); а в стромальному компоненті - eNOS (р<0,05), що дає підставу використовувати їх в якості основних діагностичних і прогностичних маркерів. Маркери Bcl-2 та BAX не показали статистично достовірної різниці в групах дослідження, що говорить про неможливість використання їх окремо в якості діагностичних або прогностичних маркерів для гіперпластичних процесів ендометрія, а інтерпретацію результатів експресії цих маркерів необхідно враховувати в сукупності з іншими показниками.