Гістологічні зміни в нирках експериментальних щурів через 3 години після впливу отрути скорпі-онів Leiurus macroctenus

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2025.1.31-34

Ключові слова:

отрута, скорпіони, нирки, ендотелій, тубулярний некроз, щури.

Анотація

Актуальність. Протягом життя організм людини перебуває в тісному взаємозв’язу з факторами оточуючого середовища, які здійснюють на нього позитивний чи негативний вплив. Динамічна рівновага між організмом і середовищем його існування є результатом впливу природних, антропогенних та соціальних факторів. Дія будь-яких чинників екзогенного походження зумовлює розвиток пристосувальних та адаптаційних змін. Мета. Вивчення гістологічних змін нирок щурів через 3 години після впливу отрути скорпіонів Leiurus macroctenus. Методи. У дослідженні використано 10 білих лабораторних щурів-самців масою 200 г (±10 г), вирощених у віварії Навчально-наукового центру "Інститут біології і медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Отруту скорпіонів родини Buthidae роду Leiurus виду Leiurus macroctenus вводили щурам одноразово внутрішньом’язово (0.5 мл розчину отрути попередньо розчиненому у фізіологічному розчині; 28.8 мкг/мл; ЛД50=0.08 мг/кг). Для мікроскопічного дослідження забирали зразки нирок тварин всіх груп. Фарбування гістологічних препаратів серця здійснювали гематоксиліном та еозином. Результати та підсумок. Введення отрути скорпіона Leiurus macroctenus супроводжувалось розвитком виражених дистрофічних змін структурних компонентів нирок через 3 години від початку експериментального дослідження. Спостерігали появу запальних процесів інтерстицію органу з плазмоцитарною, лімфоцитарною та макрофагальною інфільтрацією. Також виявлено судинно-гемодинамічні розлади, що проявлялись у вигляді десквамації ендотеліального вистелення судинної стінки та підвищення проникності судинної стінки. Канальцевий апарат нирок характеризувався розвитком тубулярного некрозу.

Посилання

Zhu S, Gao B, Peigneur S, Tytgat J. How a scorpion toxin selectively captures a prey sodium channel: The molecular and evolutionary basis un-covered. Mol Biol Evol. 2020;37(11):3149-64. doi: 10.1093/molbev/msaa152 (12)

Zoccal KF, Bitencourt Cda S, Sorgi CA, et al. Ts6 and Ts2 from Tityus serrulatus venom induce inflammation by mechanisms dependent on lipid mediators and cytokine production. Toxicon. 2013;61:1-10. doi: 10.1016/j.toxicon.2012.10.002 (13)

Jakob MO, Murugan S, Klose CSN. Neuro-immune circuits regulate immune responses in tis-sues and organ homeostasis. Front Immunol. 2020;11:308. doi: 10.3389/fimmu.2020.00308 (5)

Meizlish ML, Franklin RA, Zhou X, Medzhi-tov R. Tissue homeostasis and inflammation. Annu Rev Immunol. 2021;39:557-81. doi: 10.1146/annurev-immunol-061020-053734. (6)

Mowel WK, Kotzin JJ, McCright SJ, Neal VD, Henao-Mejia J. Control of immune cell homeostasis and function by lncRNAs. Trends Immunol. 2018;39(1):55-69. doi: 10.1016/j.it.2017.08.009 (7)

Sanhajariya S, Duffull SB, Isbister GK. Pharmacokinetics of snake venom. Toxins (Basel). 2018;10(2):73. doi: 10.3390/toxins10020073 (9)

Vincze J, Vincze-Tiszay G. The Human or-ganism is a biophysical–biopsychological sys-tem. Technium: Romanian Journal of Applied Sci-ences and Technology. 2020;2(7):29–35. doi:10.47577/technium.v2i7.1669 (10)

Zhang Y. Why do we study animal toxins? Dongwuxue Yanjiu. 2015;36(4):183-222. doi: 10.13918/j.issn.2095-8137.2015.4.183 (11)

Zoccal KF, Bitencourt Cda S, Paula-Silva FW, et al. TLR2, TLR4 and CD14 recognize venom-associated molecular patterns from Tityus serrulatus to induce macrophage-derived inflammatory medi-ators. PLoS One. 2014;9(2):e88174. doi: 10.1371/journal.pone.0088174 (14)

Özkan Ö, Filazi A. The determination of acute lethal dose-50 (LD50) levels of venom in mice, obtained by different methods from scorpi-ons, Androctonus crassicauda (Oliver 1807). Turki-ye Parazitol Derg. 2004;28(1):50-53. E-ISSN: 2146-3077 (8)

Gunas V, Maievskyi O, Raksha N, Vovk T, Savchuk O, Shchypanskyi S, Gunas I. Study of the Acute Toxicity of Scorpion Leiurus macroctenus Venom in Rats. The Scientific World Journal. 2024;(1):9746092. doi: 10.1155/2024/9746092

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-08

Номер

Розділ

Статті