Морфологічна характеристика зони формування анастомозу у хворих на колоректальний рак після перенесеної променевої неоад’ювантної терапії

Анотація

Актуальність. Інтраопераційна флуоресцентна ангіографія з індоціаніном зеленим може застосовуватись у колоректальній хірургії з метою об'єктивної оцінки перфузії кишкової стінки при формуванні колоректального анастомозу. За цих обставин на особливу увагу заслуговує визначення морфологічного субстрату ушкодження мікроциркуляції в проксимальній і дистальній зонах резекції та конкретних компенсаторно-регенераторних механізмів, які були б здатні забезпечити спроможність анастомозу при проведенні оперативних втручань. Мета – визначення морфологічних змін і стану мікроціркуляторного русла стінки прямої кишки в зоні її резекції та формування анастомозу у хворих на колоректальний рак після перенесеної променевої неоад’ювантної терапії. Методи. У кількісному морфологічному дослідженні вивчали інтраопераційні зразки прямої кишки хворих на колоректальний рак, яким перед формуванням колоректального анастомозу проводили променеву терапію. Результати та висновки. Провідними системними змінами мікроциркуляції у кишковій стінці, що відбуваються у хворих на рак прямої кишки, є: 1) гіпертрофія міоцитів стінки артерій і артеріол слизової і м’язової оболонок у відповідь на помірну циркуляторну гіпоксію; 2) розширення соматичних капілярів м’язової оболонки на 63,9 % з обмеженням трансендотеліального газообміну; 3) помірний інтерстиційний набряк з гіпотрофією епітелію кишкових крипт і помірними атрофічно-дистрофічними змінами міоцитів м’язової оболонки. Означені зміни обмежують рівень перфузії прямої кишки, проте дозволяють провести формування безпечного анастомозу за умов збереження достатнього компенсаторно-регенераторного потенціалу мікроциркуляторного русла. До локальних незворотних мікроциркуляторних ушкоджень, межі яких визначаються за допомогою інтраопераційної флуоресцентної ангіографії та спостерігаються у зоні променевої неоад’ювантної терапії, належать: 1) дистрофічні зміни міоцитів, склерозування та набряк стінки артерій і артеріол слизової оболонки з утворенням периваскулярних інфільтратів і активного запалення; 2) спустошення вісцеральних капілярів і венул, прогресування дистрофічних і некробіотичних змін епітелію і міоцитів слизової оболонки з розвитком набряку та крововиливів; 3) деструкція судин міжм’язового сплетення та соматичних гемокапілярів м’язової оболонки з утворенням значних крововиливів і некротичних зон; 4) різкий периваскулярний і інтерстиційний набряк, поліморфноклітинна інфільтрація, деформація загальної гістоархітектоніки слизової і м’язової оболонок. Ці ушкодження унеможливлюють відновлення адекватного кровозабезпечення після оперативного втручання та призводять до неспроможності колоректального анастомозу, сформованого в зоні декомпенсованої мікроциркуляції.