Динаміка зміни показників оксидативного стресу на ранніх та пізніх термінах корекції експериментального опіоїдного впливу

Анотація

Мета дослідження – дослідити зміни показників оксидативного стресу у субхронічний та хронічний періоди опіоїдного впливу при корекції пентоксифіліном. Для досягнення поставленої мети нами було опрацьовано джерела наукової медичної вітчизняної та світової літератури. Результати. В результаті проведеної нами корекції в проміжок 3, 4, 5 та 6 тижні опіоїдного впливу значення показника крові малонового альдегіду на 6 тижні було максимальним у підгрупі « налбуфін + пентоксифілін » і становило 6,39±0,41 що було на 35,33 % більше значення контрольної групи, наближаючись таким чином за відносною різницею до групи тварин, яким 10 тижнів вводили налбуфін. У підгрупі відміни показник не мав суттєвої різниці у порівнянні із групою 6 тижня, так і у підгрупі « відміна + пентоксифілін » - мав позитивну динаміку лише в порівнянні із підгрупою « налбуфін + пентоксифілін ». Значення показника дієнових кон’югатів підгрупи « відміна + пентоксифілін » мали більші коливання у порівнянні із малоновим діальдегідом – середнє значення становило 41,52±1,36, що було фактично на рівні значення контрольної групи - 41,06±1,63. У підгрупі «відміна» показник дієнових кон’югатів не мав значної різниці у порівнянні із групою 6 тижня, а у підгрупі « налбуфін + пентоксифілін » був більшим за значення цього показника у групі 6 тижня і становив 46,46±1,59 (контроль 40,47±2,57, р < 0,05). Найменше значення середнього показника у церулоплазміну спостерігалося у підгрупі « налбуфін + пентоксифілін » - 256,00±4,06, це становило 14,02 % різниці у порівнянні із контрольною групою та 9,30 % у порівнянні із групою 6 тижня. В той же час у підгрупі « відміна + пентоксифілін » значення церулоплазміну зросло до 287,50±8,05, що наблизилося до такого у групі контрольних тварин - 294,28±9,13 (р = 0,61) і не мало статистично достовірної різниці при порівнянні. В результаті проведеної нами корекції в проміжок 7, 8, 9 та 10 тижнів опіоїдного впливу значення показника крові малонового діальдегіду на 10 тижні у всіх підгрупах корекції було менше за таке у групі 10 тижня, що становило 6,24±0,45. Найменшим у порівнянні із групою 10 тижня були показники малонового альдегіду у підгрупі « відміна + пентоксифілін ». Однак, попри те що цей показник мав позитивну динаміку у порівнянні із групою 10 тижня та іншими підгрупами корекції, він лишався достовірно більшим за показник контрольної групи, що становив 4,88±0,19 (р < 0,05), ця різниця становила 13,74 %.. Як і у підгрупах корекції на 10 тижні, значення показника дієнових кон’югатів підгрупи « відміна + пентоксифілін » мали більшу позитивну динаміку у порівнянні із малоновим діальдегідом – середнє значення становило 44,07±0,70, однак такої динаміки на цьому терміні було недостатньо, щоб зрівнятися із показником контрольної групи 41,60 ± 3,02 (р < 0,05) і різниця становила 5,93 %. У підгрупі «відміна» показник дієнових кон’югатів не мав значної різниці у порівнянні із групою 10 тижня, а у підгрупі « налбуфін + пентоксифілін » був більшим за значення цього показника у групі 10 тижня і становив 46,80±1,12, що було на 4,14 % більше за показник групи 10 тижня та на 12,49 % - за показник контрольної групи (контроль 41,60 ± 3,02, р < 0,05). Динаміка змін церулоплазміну у підгрупах корекції 10 тижня була подібною до такої у показників дієнових кон’югатів. Так у підгрупі « відміна + пентоксифілін » значення церулоплазміну зросло до 278,60±4,30, однак, попри таку позитивну динаміку цей показник залишався на 4,43 % меншим за такий у контрольній групі - 291,51±5,85, і ця різниця залишалась статистично достовірною (р < 0,05). Підсумок. Найбільша позитивна динаміка у підгрупах корекції 6 тижня спостерігалася у підгрупі « відміна + пентоксифілін », при чому за динамікою показники дієнових кон’югатів та церулоплазміну прирівнялися до таких у контрольній групі. Найбільша позитивна динаміка у підгрупах корекції 10 тижня спостерігалася у підгрупі « відміна + пентоксифілін », однак, попри позитивну динаміку, особливо у показників дієнових кон’югатів та церулоплазміну, досягти рівня таких показників у контрольній групі не вдалося.