Динаміка патоморфологічних змін ультраструктурної організації міжхребцевого диску на різних термінах експериментального опіоїдного впливу та при його відміні

Анотація

Актуальність. Хворі з дегенеративними захворюваннями хребта - "складні пацієнти". Часто, змучені багаторічними болями, вони мають залежність, а часом і толерантність до різних анальгетиків, що сильно знижує ефективність консервативного лікування. Мета нашої роботи полягала у вивченні особливостей патоморфологічних змін структурних компонентів міжхребцевого диску на різних термінах опіоїдного впливу та при його відміні на ультраструктурному рівні в експерименті. Методи. Матеріалом дослідження слугували білі статево зрілі, нелінійні щури – самці в кількості 90 тварин, масою 92 - 103 г, віком 4,5 місяців. Тваринам здійснювали ін’єкції препарату Налбуфін дом ’ язево, щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) впродовж 42 діб. Початкова доза Налбуфіну становила 8 мг/кг впродовж першого тижня, 15 мг/кг впродовж другого тижня; 20 мг/кг впродовж третього тижня; 25 мг/кг впродовж четвертого тижня; 30 мг/кг впродовж п’ятого тижня та 35 мг/кг впродовж шостого тижня експериментального опіоїдного впливу. Таким чином створювали умови хронічного опіоїдного впливу. В подальшому впродовж двох тижнів тварини знаходилися без впливу опіоїду. Тварини були поділені на 6 груп. Перша група контрольна, яка впродовж 42 діб отримувала ін’єкції фізіологічного розчину дом’язево в одному проміжку часу (10 - 11 годин ранку); друга група тварин отримувала Налбуфін впродовж 21 доби в одному проміжку часу (10 - 11 годин ранку) з наступним забором матеріалу дослідження (кінець третього тижня експериментального опіоїдного впливу); третя група тварин отримувала Налбуфін впродовж 28 діб в одному проміжку часу (10 - 11 годин ранку) з наступним забором матеріалу дослідження (кінець четвертого тижня експериментального опіоїдного впливу); четверта група тварин отримувала Налбуфін впродовж 35 діб в одному проміжку часу (10 - 11 годин ранку) з наступним забором матеріалу дослідження (кінець п’ятого тижня експериментального опіоїдного впливу); п’ята група тварин отримувала Налбуфін впродовж 42 діб в одному проміжку часу (10 - 11 годин ранку) з наступним забором матеріалу дослідження (кінець шостого тижня експериментального опіоїдного впливу); шоста група тварин, яка впродовж двох тижнів знаходилась без впливу опіоїдного препарату з кінця 42 доби. Перед проведенням забору матеріалу тварин виводили з експерименту за допомогою дибутилового ефіру. Як матеріал для ультраструктурного дослідження використали міжхребцеві диски щурів. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень готували за загальноприйнятою методикою. Результати та висновки. В результаті проведеного нами дослідження було встановлено, що наприкінці 21 доби прогресували альтеративні зміни клітинних елементів драглистого ядра, що характеризувались розвитком некротичних змін нотохондральних клітин, а також хондроптозу хондроцитів. Збережені нотохондральні клітини візуалізувались рідко. Подекуди, в нотохондральних клітинах спостерігалися явища каріорексису, в окремих фрагментах візуалізувався гетерохроматин, а в просвітленій цитоплазмі залишки клітинних органел. Виражені деструктивні зміни виявили в хондроцитах. Через 28 діб зміни прогресували, це проявлялося тим, що у пульпозному ядрі виникли обширні безклітинні зони, заповнені значною кількістю зернистої інтенсивно осміофільної маси. Нотохондральні клітини та більшість хондроцитів зазнавали некротичних змін. Через 35 діб на ультраструктурному рівні виявлено виражені зміни в структурних елементах драглистого ядра та волокнистого кільця. У драглистому ядрі локалізувались обширні безклітинні зони з дещо ущільненим матриксом, у якому нагромаджувалась інтенсивноосміофільна дрібнозерниста грудчаста маса. Переважна більшість хондроцитів зазнавала глибоких деструктивних змін. Також, дегенеративні зміни розвивались в фібробластах. Наприкінці 42 доби нотохондральні клітини візуалізувались рідко, перебували у стані некрозу. Більшість хондроцитів також зазнавали альтеративних змін. Проте, поряд з некротизованими хондроцитами зустрічались клітини з більш збереженою структурою, у яких виникали прояви деструкції органел. При відміні опіоїдного впливу наприкінці 56 доби нами було виявлено, виражені альтеративні зміни у нотохондральних клітинах та у переважній більшості хондроцитів. Матрикс драглистого ядра ущільнювався, у ньому виявляли потовщені колагенові фібрили. Більшість клітинних елементів драглистого ядра перебували на різних стадіях некрозу, а деякі хондроцити – хондроптозу. Також, у цитоплазмі з’являлись вакуолі, що були заповнені просвітленим вмістом. Ядро ущільнювалось, спостерігали конденсацію хроматину. У таких ділянках фібрили колагенових волокон розташовувались нещільно, розшаровувались, розпадались та зазнавали лізису.