Патологія плеври у ВІЛ-інфікованих пацієнтів: особливості морфологічної діагностики

Анотація

Актуальність. Прогресування ВІЛ-інфекції супроводжується розвитком опортуністичних захворювань, у тому числі й плевральних випотів різного ґенезу. Морфологічне дослідження тканини плеври у випадках плеврального випоту є основою для встановлення етіології патологічного процесу і, таким чином, заключного клінічного діагнозу. Мета – аналіз результатів морфологічної діагностики ураження плеври у ВІЛ-інфікованих пацієнтів у зіставленні з іншими лабораторними дослідженнями та клінічним діагнозом. Методи. Досліджено 103 випадки плевритів різного ґенезу. При різних видах міні-інвазивних діагностичних втручань отримані біопсії плеври з наступним їх морфологічним дослідженням. Результати зіставлені з наявними даними мікробіологічного та молекулярно-генетичного досліджень біопсій плеври цих випадків. Результати. На момент госпіталізації у 96,1 % випадків попередній клінічний діагноз був «плеврит неясної етіології». За результатами лабораторних досліджень діагностовано поєднане захворювання – гепатит С в третині спостережень. При рутинному забарвленні гематоксиліном і еозином у 59,2 % випадків діагностовано туберкульозне ураження плеври, на другому місці за частотою був діагноз «неспецифічний плеврит», 20,4 %. За тривалістю процесу гострий туберкульоз плеври встановлено у 19,7 % випадків, підгостра форма туберкульозного плевриту – у 54,1 % випадків, і хронічний туберкульоз плеври – у 22,9 % випадків. У 17,5 % випадків з метою уточнення етіології плевриту було виконано додаткове гістохімічне фарбування на інфекційні агенти. Результати мікробіологічного та молекулярно-генетичного досліджень були в 76,7 % випадків. Найбільша кількість виявлення M. tuberculosis отримана при культуральному дослідженні біопсійного матеріалу та ексудату. Зіставлення заключного клінічного діагнозу та кількості СD4 клітин периферичної крові показало, що в більшості випадків (74,5 %) плевральні випоти виникають при низьких рівнях CD4 клітин, менше 350 кл/мкл. Висновки. В етіологічній структурі плевральних випотів у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією переважає туберкульоз. Туберкульоз плеври може бути основним вторинним захворюванням або поєднуватися з туберкульозом легень. На другому місці за частотою діагностовано неспецифічні плеврити, як ускладнення основного вторинного захворювання. Розвиток плевральних випотів характерний при низьких рівнях CD4 клітин. Морфологічна діагностика уражень плеври слугує основним методом дослідження у діагностичному алгоритмі випадків плевральних випотів неясної етіології на тлі ВІЛ-інфекції.