Патоморфологічні маркери вибухоіндукованої травми головного мозку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2021.3.96-100

Ключові слова:

вибухо-індукована нейротравма, людина, вибухова хвиля, гістопатологічні зміни

Анотація

Актуальність. В останній час інтерес до вибухо-індукованої травми головного мозку підвищується у зв’язку з військовими подіями та застосуванням вибухових пристроїв на сході України. Враховуючи діагностичну невизначеність щодо специфічних ознак травми головного мозку після дистантної дії вибухової ударної хвилі, небезпечність прогностичних наслідків, збільшення кількості випадків вибухової травми вважаємо тему обраного дослідження актуальною. Мета - визначення патоморфологічних змін головного мозку після дії вибухової хвилі. Методи. Для вирішення поставленої мети роботи був проведений ретроспективний аналіз 280 випадків смертельної військової вибухової травми. Для мікроскопічного дослідження головного мозку нами було відібрано 6 випадків. Для гістологічного дослідження проводили забір взірців з різних ділянок мозку. Результати. Аналіз 280 загиблих внаслідок вибухової травми, показав, що у 58,9% загиблих (165) була зафіксована черепно-мозкова травма, при чому в 131 випадку вона супроводжувалася переломами кісток склепіння та основи черепа. Ізольована черепно-мозкова травма була виявлена тільки в 33 випадках (11,8%). Аналіз вікового розподілу загиблих показав, що 67,5% це були загиблі віком від 21 до 40 років. Гістопатологічний аналіз взірців мозку від померлих дозволив визначити характерні ознаки вибухоіндукованої травми головного мозку у вигляді дифузного формування навколосудинних мікрогеморагій з частковим або повним відокремленням стінки судин від нейропілю. Висновки. Комплекс мікроскопічних ознак в головному мозку, а саме, відокремлення стінки судин від нейроглії з формуванням периваскулярного простору, фрагментація стінок цих судин, гемоліз еритроцитів, формування крововиливів в новосформованих навколосудинних просторах, є прямим свідченням дії вибухової хвилі.

Посилання

Horrocks CL. Blast injuries: biophysics, pathophysiology and management principles. J. R. Army Med. Corps. 2001;147:28-40.

Popivanov G, Mutafchiyski VM, Belokonski EI, Parashkevov AB, Koutin GL. A modern combat trauma. J. R. Army Med. Corps. 2014;160:52-55.

Wang JM, Chen J. Damage of vascular endothelial barrier induced by explosive blast and its clinical significance. Chinese Journal of Traumatology. 2016;19(3):125-128. DOI:10.1016/j.cjtee.2016.03.001.

Vojchenko VV, Kozlov SV, Tkachenko OV, Zubov OL. [Identification of ammunition for the AGS-17 automatic grenade launcher by the morphological nature of the damage and fragments removed from the corpses during the forensic examination]. Forensic-medical journal. 2018;(1):58-60. Ukrainian.

Mamedov ShM, Tkachenko OV, Kozlov SV, Vydysh KP, Kozlova YuV, Lysycja O. [Pathomorphological aspects of explosive trauma (comparative characteristics of damage caused by antipersonnel landmine OZM-72 and MON-50)]. Forensic-medical journal. 2017;(1):102-106. Ukrainian.

Danyljuk O, Meghoo C, Linchevskyy O, Gaievskyi S, Goy G, Vanderlan W. Causes of death among seventy-four military casualties in the ukrainian armed conflict. Eur J Trauma Emerg Surg. 2019;45(1):171–172. doi.org/10.1007/s00068-019-01109-1.

Goeller J, Wardlaw A, Treichler D, O'Bruba J, Weiss G. Investigation of cavitation as a possible damage mechanism in blast-induced traumatic brain injury. Journal of Neurotrauma. 2012;29(10):1970-1981. DOI: 10.1089/neu.2011.2224.

Salzar R, Treichler D, Wardlaw A, Weiss G. Experimental investigation of cavitation as a possible damage mechanism in blast-induced traumatic brain injury in post-mortem human subject heads. Journal of Neurotrauma. 2017;34(8):1589-1602. doi/abs/10.1089/neu.2016.4600.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-25

Номер

Розділ

Статті