Ультраструктурна характеристика слизової та хрящів гортані щура на 7 та 14 добу експериментального опіоїдного впливу

Анотація

Актуальність і мета. Метою проведеного нами дослідження було вивчити ультраструктурну організацію слизової та хрящів гортані на сьому та чотирнадцяту добу опіоїдного впливу. Методи. Матеріалом для дослідження слугували статевозрілі, безпородні щури – самці в кількості 32-х тварин, масою 80 г, віком 4,5 місяців. Тваринам проводили ін’єкції препарату Налбуфін внутрішньо м’язово, 1 раз на добу в одному проміжку часу (10 – 11 годин ранку) впродовж 14 діб. Початкова доза Налбуфіну складала 8 мг/кг вподовж першого тижня, 15 мг/кг впродовж другого тижня, експериментального дослідження. Таким чином створювали умови хронічного опіоїдного впливу. Тварини були поділені на 3 піддослідні групи: (1– контрольна; 2– тварини, які отримували препарат 7 діб; 3– тварини, які отримували препарат 14 діб). Всі тварини містилися в умовах віварію і робота, яка торкалась питань догляду, маркування та всіх інших маніпуляцій проводилась із врахуванням питань біоeтичних норм. Перед проведенням забору некропсійного матеріалу тварину виводили з експерименту за допомогою диетилового ефіру. В якості матеріалу для ультраструктурного дослідження використовували слизову та хрящі гортані щурів. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою. Результати. В результаті експериментального опіоїдного впливу наприкінці 7 доби нами було виявлено альтеративні зміни епітеліальних клітин різних відділів гортані, дисциркуляторні зміни в судинах власної пластинки слизової оболонки та підслизової основи, а також деструкцію хондроцитів гіалінових та еластичних хрящів. Гемокапіляри власної пластинки слизової оболонки та підслизової основи, особливо в ділянці шлуночків гортані та у підголосниковій ділянці, були розширені, з явищами сладжу еритроцитів. У власній пластинці слизової оболонки та підслизовій основі шлуночків гортані окрім переповнення еритроцитами гемокапілярів відзначали помірне накопичення перивазального транссудату. Наприкінці 14 доби експериментального опіоїдного впливу, виявлено, виражене ураження гемокапілярів, що супроводжувалось підвищенням проникності стінки судин. У збільшених просвітах гемокапілярів окрім плазми крові візуалізувались еритроцити. Відзначали розвиток дегенеративних змін ендотеліоцитів, що супроводжувались неоднорідним розширенням канальців гладкої та гранулярної ендоплазматичної сітки. Основна речовина сполучної тканини слизової оболонки та підслизової основи, особливо навколо судин була просочена транссудатом.