Морфологія елементів скоротливого апарату міокарда: питання сьогодення та перспективи дослідження

Ключові слова: кардіоміоцит, скоротливий апарат, саркомер, актин, міозин.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2021.2.68-76

Анотація

Актуальність. За останні 50 років стрімкого розвитку отримали специфічні методи дослідження ультраструктури серця. Комплексна взаємодія різних методів дослідження дає змогу точніше сформувати уявлення просторової структури компонентів скоротливого апарату міокарда. Мета. Провести контентний аналіз результатів дослідження композиції скоротливого апарату міокарда. Провести широкий аналіз літературних посилань та сформувати розуміння просторової структури компонентів скоротливого апарату міокарда в перспективі дослідження на різних рівнях організації клітини. Отримані теоретичні та аналітичні інформаційні викладки використати в процесі формування методологічних підходів в аспекті дослідження морфологічної структури компонентних одиниць скоротливого апарату на різних етапах. Методи. Обробка інформаційних джерел проведено методом кнтентного комплексного метааналізу аналізу даних. Результати. Морфологічна характеристика скоротливого апарату міокарда включають ряд широкого профілю елементів. Система композиційних елементів скоротливого апарату кардіоміоцитів найбільш сформована та розвинена в структурі цитоплазматичного комплексу органел в групі скоротливих кардіоміоцитів. Комплекс скоротливого апарату представлений міофібрили, кожна з яких складається з тисяч послідовно з'єднаних телофрагм саркомерів, що містять актинові (тонкі) і міозинові (товсті) міофіламенти. Основні методи досліджень скоротливого апарату міокарда включають, як імуногістохімія та трансмісійна електрона мікроскопія дають розуміння будови компонентів на різних рівнях організації гістоархітектоніки та ультраструктури органел. В історичному контексті характеристика скоротливого апарату та відносний початок систематизації даних із питання дослідження компонентів скоротливого апарату міокарда починає формуватись приблизно 130 років, що в хронологічних рамках розвитку прикладної морфології виглядає достатньо молодим та перспективним напрямком для дослідження. Скоротливий апарат міокарду включає в себе видоспецифічні органели, які в основі своїй входять до цілого ряду основних апаратних систем кардіоміоцитів. Підсумок. Імуногістохімічні методи дослідження повинні наглядно відобразити локалізацію окремих елементів білкової структури скоротливого апарату мокарда, а тому слід включити в методи дослідження використання наступних імуногістохімічних маркерів, які зможуть відобразити просторову конфігурацію елементів тонких і товстих міофіламентів. Основними морфологічними параметрами скоротливого апарату кардіоміоцитів слід виділити наступні показники: чисельна щільність ядер кардіоміоцитів, відносний об'єм мітохондрій, кількісна щільність мітохондрій на поперечному зрізі кардіоміоциту, відносний об'єм міофібрил, а також ступінь орієнтації міофібрил і довжина Z-диску. Результати аналітичного огляду та аналізу інформаційних джерел за питанням характеристики компонентів міофібрилярного комплексу дає комплексний підхід у виборі конкретних методів дослідження і формує детальніше розуміння просторової організації елементів морфології скоротливого апарату міокарда.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-08

Номер

Розділ

Статті