Морфометрична характеристика структурних компонентів міжхребцевого диску в нормі на різних термінах експериментального опіоїдного впливу та при відміні

Анотація

Актуальність. В джерелах світової та вітчизняної наукової літератури час від часу висвітлюються питанні щодо проблем неконтрольованого вживання наркотичних середників. Дана проблема пов’язана не тільки з проявами негативного впливу на морфологічну організацію але і є серьойозним фактором, що при тривалому впливі призводить до інвалідизації та смерті. Незважаючи на значну кількість досліджень у даному напрямку і досі лишається невисвітленим питання щодо зміни морфометричних показників структурних компонентів міжхребцевого диску при хронічному впливі препаратів опіоїдної групи. Саме тому вивчення показників морфометричної характеристики структурних компонентів міжхребцевого диску при експериментальному опіоїдному впливі буде цікава як морфологам так і практичним травматологам. Мета. Вивчити морфометричні показники структурних компонентів міжхребцевого диску при експериментальному опіоїдному впливі в нормі на різних термінах експериментального опіоїдного впливу та при його відміні. Методи. Матеріалом дослідження слугували статево зрілі, безпородні щури – самці в кількості 61 ‑ а тварина, масою 80 – 135 г, віком 4,5 – 7,5 місяців. Тваринам проводили ін’єкції препарату налбуфін внутрішньо м’язово, щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) впродовж 42 діб. Для проведення морфометричного дослідження обраних параметрів використовувались гістологічні препарати, забарвлені альциановим синім (для дослідження товщини волокон колагену передньої та задньої повздовжніх зв’язок), та за PAS-реакцією (для дослідження товщини драглистого ядра та його капсули). Для замірів товщини колагенових волокон знімки робились при збільшенні х100, для замірів товщини драглистого ядра та його капсули – при збільшенні х40. Заміри проводилися із використанням програмного забезпечення ImageJ ver. 1.51 із використанням інструменту «straight» для лінійних замірів. Результати замірів зберігалися у вигляді електронних таблиць. Результати. Таким чином, зміни товщини колагенових волокон передньої та задньої повздовжніх зв’язок протягом експерименту відбувалися нерівномірно і мали різні тенденції. Так, товщина волокон задньої повздовжньої в більшості своїй коливалась в межах центральної тенденції контрольної групи із достовірним зниженням тільки на 2, 3 та 4 тижнях. Однак більш значущим, з точки зору патогенетичних змін, було різке зменшення кількості волокон із товщиною більше 25 мкм у тварин експериментальної групи вже на 2 тижні дослідження, а максимальні значення товщини на 5 та 6 тижнях становили всього 31,41 мкм та 35,24 мкм відповідно при максимальному показнику контрольної групи у 81,48 мкм. У групі відміни позитивним можна вважати лише зменшення ділянок із набряком ядра, що проявляється морфометрично зменшенням максимального значення, однак показники центральної тенденції залишаються значно меншими за контрольну групу, що також свідчить про переважання декомпенсаторних змін. Підсумок. Впродовж всього експерименту подібні тенденції спостерігалися і стосовно товщини капсули ядра – несистемні коливання центральних значень до 5 тижня включно із різкою декомпенсацією на 6 тижні, що проявилося різким зменшенням товщини. При цьому вже на 2 тижні спостерігались чисельні ділянки із набряком та потовщенням більше 100 мкм. Такі ділянки були відмічені і на 6 тижні, попри загальне зниження медіани та квартилей на цьому терміні. Значення товщини капсули ядра у підгрупі відміни не мали суттєвої динаміки і лишалися за всіма характеристиками наближеними до таких на 6 тижні. Хоча, можливо, це можна трактувати як стабілізацію змін на певному рівні без подальшої негативної динаміки.