Вплив пролонгованої форми лізоциму у складі поліуретанового імплантату на клітини та тканини in vitro та in vivo

Анотація

Актуальність. Розробка біосумісних полімерних імплантаційних матеріалів та надання їм біологічної активності є актуальною задачею, що здатна значно підвищити ефективність таких матеріалів при застосуванні у медичній практиці. Мета. Дослідження взаємодії клітин матриксу тканинної культури сполучної тканини з пролонгованою формою протеолітичного ферменту лізоциму у складі поліуретанового імплантату в умовах in vitro та вивчення впливу такої форми на клітини та тканини при імплантації в організм експериментальних тварин в умовах in vivo. Методи. З метою дослідження можливої цитотоксичності компонентів полімерних композиційних матеріалів та впливу лізоциму на ріст та розвиток культури фібробластичних елементів були проведені дослідження методом культури тканин in vitro. Полімерні композиційні матеріали на основі поліуретансечовини без та з лізоцимом імплантували в організм білих лабораторних щурів лінії Wistar. Клітинні реакції організму після імплантації вивчали методом світлової мікроскопії шляхом аналізу гістологічних мікропрепаратів. Результати. Проведені біологічні дослідження дозволили оцінити вплив пролонгованої форми лізоциму на клітини та тканини in vitro та in vivo. Підсумок. Метод тканинної культури фібробластів показав ефективність біологічно активних поліуретансечовин з пролонгованим вивільненням лізоциму, що виражалося в подовженні динаміки росту та розвитку клітинних елементів in vitro. Показано, що лізоцим у складі полімерних композиційних матеріалів проявляв біологічну дію та сприяв зменшенню клітинних реакції на імплантацію полімерних зразків, прискорюючи утворення сполучнотканинних капсул навколо імплантатів.