Результати імуногістохімічного дослідження маркерів сигнальних шляхів проліферації в лейоміомі матки у жінок, які використовують гормональну контрацепцію.

Анотація

Мета. З’ясувати вплив різних компонентів гормональної контрацепції у жінок з ЛМ на ключові молекулярно-клітинні механізми її проліферації. Методи. Проведено імуногістохімічними методами визначення антигену Кі-67, рецепторів естрогену (ER) і прогестерону (PR) у 230 зразках препаратів ЛМ, вилучених під час операції міомектомії. В залежності від складу компонентів гормональних контрацептивів, які жінки застосовували на протязі 12 місяців напередодні операції, було сформовано 8 груп дослідження: I група – контрольна, без застосування будь-якої гормональної контрацепції; II група – застосування КОК з вмістом 20 мкг етинілестрадіолу і 0,075 мг гестадену; III група – КОК (30 мкг етинілестрадіолу і 0,075 мг гестадену); IV група – КОК (30 мкг етинілестрадіолу і 0,15 мг дезогестрелу); V група – КОК (30 мкг етинілестрадіолу і 0,15 мг левоноргестрелу); VI група – КОК (30 мкг етинілестрадіолу і 2 мг дієногесту); VII група – КОК (30 мкг етинілестрадіолу і 3 мг дроспіренону); VIII група – (внутрішньоматкова система, яка вивільнює левоноргестрел (ВМС-ЛНГ). Результати. У зразках ЛМ І групи спостерігали збільшення в 3,4 рази кількості позитивних клітин з ІГХ-забарвленням в реакції з антигеном Ki-67 (3,1 ± 0,03%; р<0,04) у порівнянні з ІМ (0,9 ± 0,06%), що є свідченням підвищення клітинної проліферації в ЛМ, підвищення в 3,1 рази за Н-індексом експресії ЕR - 39,4 ± 4,3 (р<0,05) проти 12,9 ± 1,6 в групі І ЛМ І і в 2,6 рази експресії PGR - 21,1 ± 1,7 (р<0,05) в порівнянні з ІМ – 8,2 ± 1,4, що може свідчити про більшу чутливість ЛМ до статевих гормонів і їх вплив, як промоторів проліферації в ЛМ. Експресія Кi-67 в зразках ЛМ у жінок, які приймали КОК, до складу яких входили дієногест (1,8 ± 0,03%; р<0,05) – VI група і дезогестрел (1,9 ± 0,03%; р<0,05) – IVгрупа, була відповідно на 42,0% і 38,8% меншою, ніж в групі І ЛМ, що можна розцінювати і як цитопротекторний ефект гестагенного компоненту КОК на мітотичну активність клітин ЛМ. Позитивна тенденція в експресії Кі-67 зберіглася і при застосуванні жінками КОК в складі яких був присутній гестоден (2,1 ± 0,02%; р<0,05) - ІІІ група і левоноргестрел (2,2 ± 0,04%; р<0,05) – V група, в яких експресію Кі-67 проявляли менша кількость клітин ЛМ відповідно на 32,3% і 25,8% ніж в групі І ЛМ, а також в меншому ступені - в групі VIІ (КОК з дросперидоном), де середне значення експресії Кі-67 в зразках ЛМ склало 2,6 ± 0,02% і було лише на 16,9% меншим ніж в групі І ЛМ. Збільшення в КОК дози етинілестрадіолу з 20 мкг (група ІІ) до 30 мкг (група ІІІ) істотно не вплинуло на експресію Кi-67, отже вміст естрогенів у сучасних низькодозованих КОК не сприяє підвищенню проліферації в ЛМ, а неконтрацептивний антипроліферативний ефект пов'язаний виключно з біологічними і фармакологічними властивостями окремих гестагенів в складі КОК. Доведено. Що досліджені КОК не впливали суттєво на експресію ЕR і PGR. Не було виявлено достовірної різниці в експресії маркера Кi-67 (2,9 ± 0,04%; р>0,05) в клітинах ЛМ у жінок, які застосовували у якості контрацепції ВМС-ЛНГ в порівнянні з І групою. Підсумок. Результати дослідження показують, що при виборі препарату для гормональної контрацепції у жінок з ЛМ перевагу необхідно віддавати комбінованим гормональним препаратам, які містить в своєму складі гестагени з найбільш вираженими антипроліферативними властивостями (дієногест, дезогестрел і левоноргестрел).