Доцільність використання імуноцитохімічного дослідження в доопераційній діагностиці новоутворень щитоподібної залози

Анотація

Актуальність. Рак щитоподібної залози вже тривалий час залишається актуальною проблемою охорони здоров’я України та потребує як поліпшення своєчасного виявлення хвороби, так і підвищення рівня охоплення спеціальним лікуванням цієї категорії хворих задля покращення його результатів. Мета - дослідити комплекс імуноцитохімічних та сонологічних характеристик новоутворень щитоподібної залози для вдосконалення діагностичних алгоритмів в преаналітичному етапі. Методи. У дослідження включено пацієнтів з новоутвореннями ЩЗ у віці від 21 до 83 років, яким була виконана тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія. Пацієнти були розподілені на три групи, залежно від класифікаційної категорії за Bethesda System (BSRTC). До 1-ї групи увійшли 18 пацієнтів II категорії BSRTC (Benign). До 2-ї групи включено 20 пацієнтів з V категорією BSRTC (Suspicious for Malignancy) та 22 пацієнти з VI категорією BSRTC (Malignant) сформували 3-ю групу. Пацієнтам всіх груп було проведено анкетування, ультразвукове дослідження з ТАПБ, цитологічне та імуноцитохімічне дослідження. Результати. Встановлено відсутність чіткого зв’язку експресії Е-кадгерину з неоплазією. Негативна експресія мала місце у 36,4% випадків метастатичного ураження. Це частково задовольняє вимогам своєчасної передопераційної діагностики. Саме тому Е-кадгерин не може бути використаний як окремий маркер. Експресія цитокератину-19 з різним ступенем інтенсивності цитоплазматичного забарвлювання пухлинних клітин визначалася у всіх досліджуваних новоутвореннях V і VI категорії за шкалою BSRTC. Сильна експресія цитокератину-19 відзначалась в 40,0% випадків при BSRTC-5 і 45,4% при BSRTC-6, помірна – у 50,0% і 36,4% випадків, відповідно, слабка – в 10,0% і 18,2%, без вірогідних відмінностей між групами (p>0,05). Водночас при доброякісному процесі в 55,6% випадків відзначена відсутність реакції цитокератину-19, а в 44,4% – слабка експресія (p<0,001 у порівнянні з 2-ю і 3-ю групами). Висновки. Доброякісний процес у ЩЗ (II категорія BSRTC) вірогідно асоціюється зі слабкою експресією до тиреоглобуліну (77,8%), негативною реакцією з TTF-1 (100%) та цитокератином-19 (55,6%). До диференційно-прогностичних маркерів новоутворення ЩЗ з ризиком малігнізації (V категорія BSRTC) віднесено: наявність помірної реакції з антитілами до тиреоглобуліну (80,0%), позитивної реакції – до TTF-1 (100,0%) та Е-кадгерину (90,0%), з помірною або сильною експресією цитокератину-19 (90,0%). Статистично значущими маркерами злоякісного ураження ЩЗ (VI категорія BSRTC) визначено: наявність шкідливих факторів на роботі (45,5%), тютюнопаління (27,3%), наявність сильної цитоплазматичної експресії тиреоглобуліну (63,6%), помірної або сильної експресії TTF-1 (90,9%) та цитокератину-19 (81,8%).