Особливості післясмертних морфологічних змін матки
DOI:
https://doi.org/10.26641/1997-9665.2020.4.90-94Ключові слова:
морфологічні зміни, матка, судово-медична експертизаАнотація
Актуальність. Оцінка давності настання смерті (ДНС), є одним з найбільш проблемних питань у судовій практиці. Мета дослідження. Дослідити морфологічні зміни тканин матки задля визначення залежних від ДНС особливостей розвитку післясмертних змін. Методи дослідження. Було проведено морфологічний аналіз 40 зразків тканин матки, що складалися з двох груп: перша – зразки від трупів жінок віком від 23 до 70 років (n=34), друга – група порівняння – біопсійний матеріал від 6 жінок з опущенням або випадінням матки, лейоміомою матки з неуражених ділянок. Результати. У період від 24 до 48 годин спостерігалися зміни у вигляді незначної зміни структури клітинних елементів, зміни їх фарбування, наявності світлих проміжків між сполучнотканинними та м’язовими волокнами. У термін від 48 до 72 годин від настання смерті відмічено руйнування кордону м’язової і серозної оболонок, помутніння контурів та розриви клітин, виражений набряк м’язових волокон, широкі проміжки між м’язовими волокнами, значне зниження кількості клітин фібробластичного ряду. Окрім цього, був відсутній ендотелій у значній кількості судин, втрата чіткості пучків волокон, відсутність ядер в значній кількості міоцитів. В отворах більшості судин вбачалися десквамовані ендотеліоцити і гемолізовані еритроцити. Підсумок. Гістологічне дослідження тканин матки показало наявність специфічних змін протягом досліджених проміжків часу після настання смерті, що може бути використано для впровадження критеріїв задля визначення давності настання смерті у практиці.Посилання
Šaňková M, Račanská M. Molekulární genetika a stanovení doby úmrtí [Molecular genetics and determination of time since death - short communication]. Soud Lek. 2016;61(3):28-9. Czech.
Gelderman HT, Kruiver CA, Oostra RJ, Zeegers MP, Duijst WLJM. Estimation of the postmortem interval based on the human decomposition process. J Forensic Leg Med. 2019 Feb;61:122-7.
Peyron, PA., Lehmann S, Delaby C, Baccino E, Hirtz C. Biochemical markers of time since death in cerebrospinal fluid: a first step towards “Forensomics.” Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. 2019:1–37.
Parmar AK, Menon SK. Estimation of postmortem interval through albumin in CSF by simple dye binding method. Sci Justice. 2015;55:388–93.
Swain R, Kumar A, Sahoo J. Estimation of postmortem interval: a comparison between cerebrospinal fluid and vitreous humour chemistry. J Forensic Leg Med. 2015;36:144–8.
Kumar S, Verma AK. Estimation of postmortem interval using the data of insulin level in the cadaver׳s blood. Data Brief. 2016 Mar 2;7:354-6.
Li W, Chang Y, Han L, Liu X, Cai J, Zha L, Guo Y, Ding Y. Trimethylamine in postmortem tissues as a predictor of postmortem interval estimation using the GC method. Leg Med (Tokyo). 2018 Nov;35:80-5.
Schwarcz HP, Agur K, Jantz LM. A new method for determination of postmortem interval: citrate content of bone. J Forensic Sci. 2010 Nov;55(6):1516-22.
Pittner S, Ehrenfellner B, Zissler A, Racher V, Trutschnig W, Bathke AC, Sänger AM, Stoiber W, Steinbacher P, Monticelli FC. First application of a protein-based approach for time since death estimation. Int J Legal Med. 2017 Mar;131(2):479-83.
Hostiuc S, Rusu MC, Mănoiu VS, Vrapciu AD, Negoi I, Popescu MV. Usefulness of ultrastructure studies for the estimation of the postmortem interval. A systematic review. Rom J Morphol Embryol. 2017;58(2):377-84.
Pinheiro J. Decay Process of a Cadaver. In: Schmitt A., Cunha E., Pinheiro J. (eds) Forensic Anthropology and Medicine. Humana Press. 2006. p. 95.
Mahalakshmi V, Gururaj N, Sathya R, Sabarinath TR, Sivapathasundharam B, Kalaiselvan S. Assessment of histological changes in antemortem gingival tissues fixed at various time intervals: A method of estimation of postmortem interval. J Forensic Dent Sci. 2016;8(2):114.
Yadav AB, Angadi PV, Kale AD, Yadav SK. Histological assessment of cellular changes in postmortem gingival specimens for estimation of time since death. J Forensic Odontostomatol. 2015;33(1):19-26.
Alibegović A, Balažic J, Petrovič D, Hribar G, Blagus R, Drobnič M. Viability of human articular chondrocytes harvested postmortem: changes with time and temperature of in vitro culture conditions. J Forensic Sci. 2014 Mar;59(2):522-8.
Nagy C, Maheu M, Lopez JP, Vaillancourt K, Cruceanu C, Gross JA, Arnovitz M, Mechawar N, Turecki G. Effects of postmortem interval on biomolecule integrity in the brain. J Neuropathol Exp Neurol. 2015 May;74(5):459-69.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Morphologia
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
Автори, направляючи рукопис до редакції журналу «Morphologia», погоджуються з тим, що редакції передаються права на захист і використання рукопису (переданого до редакції матеріалу, в тому числі таких об'єктів, що охороняються авторським правом, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці і т.п.), в тому числі на відтворення в пресі і в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорту та імпорту примірників журналу зі статтею Авторів з метою поширення, доведення до загального відома. Зазначені вище права Автори передають Редакції без обмеження терміну їх дії і на території всіх країн світу без обмеження.
Автори гарантують, що вони мають виняткові права на використання матеріалів, переданих до редакції. Редактори не несуть відповідальності перед третіми особами за порушення гарантії, надані авторами. Розглянуті права передаються до редакції з моменту підписання поточної публікації для публікації. Відтворення матеріалів, опублікованих в журналі іншими особами та юридичними особами, можливе лише за згодою редакції, з обов'язковим зазначенням повної бібліографічного посилання первинної публікації. Автори залишають за собою право використовувати опублікований матеріал, його фрагменти і частини для навчальних матеріалів, усні презентації, підготовку дисертації дисертації з обов'язковою бібліографічною посиланням на оригінальну роботу. Електронна копія опублікованій статті, що завантажується з офіційного веб-сайту журналу в форматі .pdf, може бути розміщена авторами на офіційному веб-сайті їх установ, будь-яких інших офіційних ресурсах з відкритим доступом.
