Морфологічне дослідження тканин після мінно-вибухової травми в експерименті.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2019.2.45-53

Ключові слова:

мінно-вибухова травма, щури, гістологічне дослідження

Анотація

Актуальність. Розробка і вдосконалення методів лікування постраждалих з мінно-вибуховою травмою (МВТ) передбачає етап виконання експериментів на тваринах. Спосіб моделювання МВТ in vivo визначає характер і діапазон тяжкості ушкодження, а також можливість їх регулювання. Мета дослідження. Морфологічна оцінка тяжкості ушкодження тканин стегна щурів після МВТ в залежності від потужності порохового заряду і наявності вражаючих елементів. Методи дослідження. Моделювання МВТ у щурів здійснювали за допомогою будівельно-монтажних пістолетів. Гістологічне вивчення ран проводили на 7-у добу після МВТ. Препарати фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. Тривалість фази запалення в досліджуваних групах залежала від ступеня тяжкості ушкодження тканин. При використанні заряду великої і середньої сили мали місце морфологічні ознаки одночасного перебігу фаз запалення і регенерації. При використанні заряду малої сили переважали ознаки фази регенерації, у вигляді наявності щільного шару горизонтально орієнтованих фібробластів і значної кількісті колагенових волокон у верхніх відділах дозріваючої грануляційної тканини. Спостерігалась підвищена кількість новостворених судин. У зонах, вільних від некротичних тканин, виявлявся перехід до формування м'язово-сполучнотканинного регенерату. Підсумок. Тяжкість пошкодження тканин після МВТ в експерименті in vivo залежить від сили порохового заряду і від наявності вражаючих елементів, при цьому потужність заряду має вирішальне значення. Відтворення МВТ із заданим ступенем тяжкості дозволяє створити необхідну стандартну лінійку пошкоджень для відпрацювання нових підходів до лікування травми.

Посилання

Guriev SO, Kravtsov DI, Titova YuP. [Clinical and pathomorphological characteristics of modern combat injury]. Trauma. 2017; 18(5):50–53. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.5.18.2017.114117 Ukrainian.

Aslanyan CA. ta inshi. authors; Zarutskiy YaL, editor: Vkazivki z voenno-polovoyi hirurgiyi: dlya medichnogo skladu zbroynih sil ukrayini ta inshih silovih vidomstv [Guidelines for military field surgery: for the medical staff of the armed forces of ukraine and other force departments]. Kyiv: Spd Chalchinskya; 2015. 399 p. Ukrainian.

Buryanov OA, Yarmolyuk YuO, Los DV. [Modern methods of surgical treatment of victims with limb gunshot injuries]. Trauma. 2017; 18(2):30–35. https://doi.org/10.22141/1608-1706.2.18.2017.102555 Ukrainian.

Giannou C, Baldan M, Моlde А. [War Surgery: Working with Limited Resources in Armed Conflict and Other Situations of Violence]. Geneva: ICRC; 2013. Vol. 2. 674 p. https://www.icrc.org/en/publication/4105-war-surgery-working-limited-resources-armed-conflict-and-other-situations-violence

Ignatiadis IA, Mavrogenis AF, Igoumenou VG. [Gunshot and blast injuries of the extremities: a review of 45 cases]. Eur J Orthop Surg Traumatol. 2019;29(2):295–305. DOI: 10.1007/s00590-018-2350-4

Chizh, NA, Kovalov GA, Belochkina IV, Mikhailova I P. Model minno-vzryivnoy travmyi [A minefield trauma pattern]. Klinichna khirurhiia. 2019;86(1):61–64. https://doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.61 Russian.

Korzhevsky DE, Gilyarov AV. Osnovy gistologicheskoy tekhniki [Basics of histological techniques]. SPb: SpetsLit; 2010. 95 p. Russian.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті