Експертна оцінка функції нижніх кінцівок при наслідках переломів стегнової кістки.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2018.4.84-89

Ключові слова:

перелом стегнової кістки, залишкова деформація діафіза стегна, функція нижніх кінцівок, статографія

Анотація

Актуальність. У пацієнтів з переломами стегнової кістки в 4-26% випадків розвиваються ускладнення (незрощення або уповільнена консолідація перелому, збереження залишкових деформацій стегнової кістки, формування стійких посттравматичних контрактур суміжних суглобів), які можуть призвести до тривалої тимчасової або постійної непрацездатності. Мета. Оцінити функцію нижніх кінцівок у хворих з наслідками переломів стегнової кістки з використанням методу статографіі. Методи. Матеріалом дослідження послужили протоколи клініко-рентгенологічного обстеження 33 хворих із зрощеними переломами стегнової кістки із залишковими діафізарними деформаціями. Методи дослідження: ортопедичні (вимірювання довжини обох нижніх кінцівок і сили їх м'язів, окружності м'яких тканин стегна і гомілки), рентгенологічні (оглядова рентгенографія в двох стандартних проекціях), біомеханічні (з використанням статографа), статистичні. Результати. Переважали закриті (90,9%) косі (78,7%) переломи стегнової кістки, які найчастіше (63,8%) розташовувалися в середній третині діафіза. Всім пацієнтам проведено хірургічне лікування, найбільш частим ускладненням якого була відстрочена консолідація фрагментів стегнової кістки (54,5%), вкорочення нижньої кінцівки на стороні перелому (69,7%). Результати статографіі дозволили встановити, що при одноопорному стоянні на пошкодженій нозі в порівнянні зі здоровою ногою відзначається значне (р <0,05) збільшення амплітуди коливання тіла, зниження коефіцієнтів навантаження і стійкості (р <0,05)) і зміщення проекції лінії загального центру мас в сагітальній та фронтальній площинах. Підсумок. Отримані дані в поєднанні з виявленою гіпотрофією і зниженням сили м'язів пошкодженої нижньої кінцівки непрямо вказують на зниження опорної функції ноги із залишковою посттравматичною деформацією діафіза стегнової кістки.

Посилання

Korzh NA, Gerasimenko SI, Klimovitsky VG. [The prevalence of bone fractures and the results of their treatment in Ukraine (clinical and epidemiological study)]. Orthopedics, Traumatology and Prosthetics. 2010;3:5-14. Russian. DOI:https://doi.org/10.15674/0030-5987201035-14.

Fan CHJ. One-stage femoral osteotomy and computer-assisted navigation total knee arthroplasty for osteoarthritis in a patient with femoral subtrochanteric fracture malunion. Case Rep. Orthop. 2014;2014:645927. DOI:10.1155/2014/645927. PMID: 25276454

Kulikov SN. [The outcomes of the non-life threatening local traumas of the locomotor apparatus]. Forensic Medicine. 2017;3:12-5. Russian.

Sanders DW, MacLeod M, Charyk-Stewart T, Lydestad J, Domonkos A, Tieszer Ch. Functional outcome and persistent disability after isolated fracture of the femur. J. Can. Chir. 2008;51:366-70. PMID: 18841213.

Sullivan MP, Taylor RM, Donegan DJ, Mehta S, Ahn J. Length, alignment, and rotation: operative techniques for intramedullary nailing of the comminuted, diaphyseal femur fracture. UPOJ. 2014;24:31-5.

Sabharwal S, Nelson SC, Sontich JK. What’s new in limb lengthening and deformity correction. JBJS. 2017;99(16):1408-14. DOI:10.2106/JBJS.17.00464

Lastovetsky AG, Deineko DA, Lebedev MV. [Identifying some mechanisms of damaging factor at auto-pedestrian accident during forensic examination]. Social Aspects of Public Health. 2013;3. Russian.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті