Оцінка ризику розвитку ендопротікань крові в аневризматичний мішок після ендоваскулярного ендопротезування інфраренального відділу аорти

Автор(и)

  • O. А. Vlasenko ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова» НАМН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8899-9223

DOI:

https://doi.org/10.26641/1997-9665.2018.4.12-23

Ключові слова:

аневризма інфраренального відділу аорти, ендопротезування аорти, ендопротікання

Анотація

Актуальність. Лікування аневризм аорти є однією з найскладніших проблем в ангіології. Закономірним фіналом розвитку захворювання є розрив аневризми з високою летальністю. Ендоваскулярне ендопротезування аорти є сучасною малотравматичною методикою лікування аневризм. Однак і сьогодні його висока безпосередня ефективність нівелюється підвищеною необхідністю повторних втручань у віддаленому періоді. Основною причиною повторних втручань є ендопротікання (ЕП) крові в аневризматичний мішок (АМ), що зумовлюють його збільшення та ризик розриву. Мета дослідження. Розробити методи прогнозування ризику появи ЕП після проведення ендопротезування інфраренального відділу аорти шляхом аналізу результатів дослідження морфології передньої стінки загальної стегнової артерії (ЗСА). Методи. В ході дослідження був розроблений та використаний оригінальний спосіб прижиттєвої діагностики та прогнозування перебігу патологічного процесу в стінці аорти при її аневрізматичному ураженні, що включає забір матеріалу під час ендопротезування. Метод відрізняється тим, що для визначення патоморфології з метою встановлення етіології розвитку аневризми аорти проводиться гістологічне дослідження не безпосередньо стінки аорти, а стінки ЗСА, як великої артерії еластичного типу. Морфологічне дослідження ЗСА було виконане у 38 пацієнтів. Середній вік хворих склав 66,1 ± 2,1 серед них 2 жінки і 36 чоловіків. Результати. Узагальнення отриманих результатів показало: в 22 випадках (57,8%) спостерігалися прямі ознаки атеросклерозу, у 14 випадках (36,8%) -прояви дистрофічних змін, у 2 випадках (5,26%) в картині патології домінували запальні реакції. Статистичний аналіз показав, що існує стійкий достовірний зв’язок між характером морфологічних змін в стінці ЗСА та динамікою розміру АМ після ендопротезування. Для атеросклеротичних змін характерним є зменшення АМ в 77,7%, в той час як при дистрофічних змінах зменшення АМ спостерігається лише в 28,7 %, а в 64,2% зміни розміру мішку або відсутні, або мішок збільшився. Підсумок. Морфологічні дослідження стінки ЗСА у хворих дозволяють судити, що при переважаючих атеросклеротичних змінах в стінках судин в 16,5 разів - OR-16,5 (2,79-97,68) зростає ймовірність зменшення АМ після ендопротезування. При дистрофічних змінах прогностична оцінка є несприятливою - ймовірність зменшення АМ знижується на 94% - OR = 0,06 (0,01-0,36).

Посилання

Guirguis EM, Barber GG. The natural history of abdominal aortic aneurysms. Am J Surg. 1991;162(5):481-3.

Maras D, Lioupis C, Moulakakis KG. Giant abdominal aortic aneurysms: clinical and technical considerations. Acta Chir Belg. 2009;109(3):376–80.

Nikulnikov PI, Vlaikov GG, Gooch AA, Furkalo SN, Mazur AP, Dubovich TN, Ratushnyuk VT, Liksunov OB. [New technologies in the diagnosis and surgical treatment of abdominal aortic aneurysm]. Clinical surgery. 2006;6:66–74. Russian.

Erbel R, Aboyans V, Boileau C, Bossone E, Di Bartolomeo R, Eggebrecht H, Evangelista A, Falk V, Frank H, Gaemperli O, Grabenwoger M, Haverich A, Iung B, Manolis AJ, Meijboom F, Nienaber CA, Roffi M, Rousseau H, Sechtem U, Sirnes PA, von Allmen RS, Vrints CJM. 2014 ESC Guidelines on the diagnosis and treatment of aortic diseases. European Heart Journal Advance Access. 2014.

Gillum RF. Epidemiology of aortic aneurysm in the United States. Clin J. Epidemiol. 1995;48:1289–98.

Wilmink AB, Quick CR. Epidemiology and potential for prevention of abdominal aortic aneurysm. Br J Surg. 1998;85(2):155-62.

Nikulnikov PI, Liksunov AV, Ratushnyuk AV, Vlaykov GG, Nagrebetsky AA, Severin VL. [Surgical treatment of abdominal aortic aneurysm rupture]. Actual problems of medical medicine. 2009;9(1):318–20. Ukrainian.

Daly KJ, Torella F, Ashleigh R, McCollum CN. Screening, diagnosis and advances in aortic aneurysm surgery. Gerontology. 2004;50(6):349-59.

Lederle FA, Johnson GR, Wilson SE. The Aneurysm Detection and Management Study Screening ProgramValidation Cohort and Final Results. Arch Intern Med. 2000;160(10):1425-30.

Robinson WP, Schanzer A, Aiello FA, Flahive J, Simons JP, Doucet DR, Arous E, Messina LM. Endovascular repair of ruptured abdominal aortic aneurysms does not reduce later mortality compared with open repair. J Vasc Surg. 2016;63(3):617-24.

Gomolyako ІВ, Nіkulnіkov І, Lіksunov OV, Dubovich TO, Klochkova NЄ, Ratushnyuk AV. [Status of the system of granulocytes as a risk factor for postoperative complications in abdominal aortic aneurysms]. Heart and blood vessels. 2015;3:80-5. Ukrainian.

De Martino RR, Goodney PP, Nolan BW, Robinson WP, Farber A, Patel VI, Stone DH, Cronewett JL. Optimal selection of patients for elective abdominal aortic aneurysm repair based on life expectancy. J Vasc Surg. 2013;58(3): 589–95.

Drury D, Michaels JA, Jones L. et al. Systematic review of recent evidence for safety and efficacy of elective endovascular repair in the management of infrarenal abdominal aortic aneurysm. Br. J. Surg. 2005;92:937–46.

Greenhalgh RM, Brown LC, Powell JT. Endovascular versus open repair of abdominal aortic aneurysm. N Engl J Med. 2010;362:1863–71.

Ali MM, Flahive J, Schanzer A, Simons JP, Aiello FA, Doucet DR, Messina LM, Robinson WP. In patients stratified by preoperative risk, endovascular repair of ruptured abdominal aortic aneurysms has a lower in-hospital mortality and morbidity than open repair. J Vasc Surg. 2015;61(6):1399-407.

Arko FR. Considerations Beyond Anatomy to Best Manage Aortic Disease: The Benefits of EndoAnchors. Endovascular Today. 2016;11-5.

Stather PW, Sidloff D, Dattani N, Choke E, Bown MJ, Sayers RD. Systematic review and meta-analysis of the early and late outcomes of open and endovascular repair of abdominal aortic aneurysm. Br J Surg. 2013;100(7).

Atwal G, Wylie S. Anaesthesia for endovascular aortic aneurysm repair (EVAR). Anaesthesia tutorial of the week 303.

Schanzer A, Messina L. Two decades of endovascular abdominal aortic aneurysm repair: enormous progress with serious lessons learned. J Am Heart Assoc. 2012;1:e000075.

Al-Jubouri M, Comerota AJ, MD, Subhash Thakur, MD, Faisal Aziz, MD, Steven Wanjiku, MSC, David Paolini, MD, John P. Pigott, MD, and Fedor Lurie, MD, PhD. Reintervention after EVAR and Open Surgical Repair of AAA. A 15-Year Experience. Annals of Surgery. 2013;258(4):652-8.

Dangas G, O'Connor D, Firwana B, Brar S, Ellozy S. Open versus endovascular stent graft repair of abdominal aortic aneurysms: a meta-analysis of randomized trials. JACC. Cardiovascular interventions 2012:5:1071-80.

De la Motte L, Falkenberg M, Koelemay MJ, Lönn L. Is EVAR a durable solution: indications for re-interventions. J Cardiovasc Surg. 2018.

Nordon IM, Karthikesalingam A, Hinchliffe RJ, Holt PJ, Loftus IM, Thompson MM. Secondary interventions following endovascular aneurysm repair (EVAR) and the enduring value of graft surveillance. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2010;39(5):547-54.

Goyal A, Keramati AR, Czarny MJ, Resar JR, Mani A. The Genetics of Aortopathies in Clinical Cardiology. Clin Med Insights Cardiol. 2017;11:1179546817709787.

Abdul-Hussien H, Hanemaaijer R, Kleemann R, Verhaaren BF, van Bockel JH, Lindeman JH. The pathophysiology of abdominal aortic aneurysm growth: corresponding and discordant inflammatory and proteolytic processes in abdominal aortic and popliteal artery aneurysms. J Vasc Surg. 2010;51(6):1479-87.

Tuveson V, Löfdahl HE, Hultgren R. Patients with abdominal aortic aneurysm have a high prevalence of popliteal artery aneurysms. Vasc Med. 2016;21(4):369-75.

De Basso R, Sandgren T, Ahlgren ÅR, Länne T. Increased cardiovascular risk without generalized arterial dilating diathesis in persons who do not have abdominal aortic aneurysm but who are first-degree relatives of abdominal aortic aneurysm patients. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2015;42(6):576-81.

Diwan A, Sarkar R, Stanley JC, Zelenock GB, Wakefield TW. Incidence of femoral and popliteal artery aneurysms in patients with abdominal aortic aneurysms. J Vasc Surg. 2000;31(5):863-9.

Zakharova VP, Rudenko EV, Sitar L, Kravchenko IN, Poliaunova VV. Intimal aortic wall hyperplasia phenomenon at aortic ascending. Cardiovascular surgery. 2013;21:121-4.

De Basso R, Sandgren T, Ahlgren ÅR, Länne T. Increased cardiovascular risk without generalized arterial dilating diathesis in persons who do not have abdominal aortic aneurysm but who are first-degree relatives of abdominal aortic aneurysm patients. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2015;42(6):576-81.

Diwan A, Sarkar R, Stanley JC, Zelenock GB, Wakefield TW. Incidence of femoral and popliteal artery aneurysms in patients with abdominal aortic aneurysms. J Vasc Surg. 2000;31(5):863-9.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті